Богдан Глоба - правозахисник та ЛГБТК-активіст, лідер та співзасновник QUA - LGBTQ Ukrainians in America (ЛГБТК-УКРАЇНЦІ в АМЕРИЦІ). Перший відкритий гей, що виступив із зверненням у Верховній Раді України. У 2016 році, вій увійшов у список ТОП-30 українців до 30 років. Сьогодні "ТЕРГО" публікує інтерв'ю з Богданом.
(На фото Богдан у Конгресі США із своєю мамою, головою ТЕРГО, Оленою Глобою, та членкинею ТЕРГО, Світланою Земляною)
ТЕРГО: Як виникла взагалі ідея створити QUA-LGBTQ Ukrainians in America?
Ще в 2012-му році, коли я приїхав сюди по програмі обміну Державного департаменту США, LGBT advocacy in the US, нас водили по різним ЛГБТ організаціям, знайомили нас, розповідали про їх роботу та досвід. І я побачив, що тоді було багато різних ЛГБТ організацій, в тому числі російська. Мене це вразило. Потім я дізнався, що є велика спільнота і, насправді, українська спільнота у Нью Йорку взагалі найбільша. Просто не всі українці так себе ідентифікують, наприклад, є досить велика кількість людей, що виїхали з Одеси по єврейській програмі, вони себе не вважають українцями. Але формально це українці. І ще в 2012 році у мене вже була ця епізодична думка, чого ж тоді немає української організації?
І коли я вже в 2016 році сюди приїхав, ми пішли на Прайд, і там була російська колона. Я кажу: «Слухайте, треба робити вже українську, бо що ж це таке виходить, росіяни є, а українців немає». Плюс у нас вже тоді було розуміння, що треба підвищувати видимість українців, бо американці не розбирались до кінця, де закінчується Росія і починається Україна. Тобто у нас формувалося розуміння, що потрібно щось змінювати, має бути більше заходів про Україну, треба більше працювати з університетами.
Все це визрівало, це був довгий дуже процес, тут досить багато бюрократії. І от ми фактично в цьому році у квітні завершили цю процедуру. Довелося отримати купу дозволів на рівні федеральному, на рівні штату…
Якою ж є головна мета вашої організації? Для чого ви?
Головна наша мета – це культурна інтеграція та підвищення інформованості. Простіше говорячи, ми розповідаємо американцям про Україну в контексті прав ЛГБТ людей. А також допомагати ЛГБТ українцям, які переїхали в Америку, з процедурою імміграції. Бюрократичні процедури, отримання грін-карти, подання документів на пошук політичного притулку. Ми самі не надаємо цих послуг, але у нас є своя база даних і ми знаємо, де ці люди можуть отримати компетентну якісну допомогу.
Розкажи, будь ласка, про заходи, які вам вже вдалося провести.
В минулому році ми робили вперше українську колону у Нью Йорку на Світовому Прайді. Планували в цьому році це зробити, відповідно, всі Прайди в Америці було скасовано. Тому ми зробили проект «Віртуальний Прайд», ми взяли 14 інтерв’ю у ЛГБТ українців або у українців-союзників ЛГБТ, які живуть в США. І ми розповідаємо тепер у постах про їхні родини, як вони тут живуть, про дітей, бо декілька сімей з дітьми, хтось всиновив, хтось через сурогатне материнство. Ми розповіли, як вони все це тут в Америці робили. Дуже цікава і поки що не висвітлена тема.
З якими головними викликами, на твій погляд, стикаються ЛГБТ українці в США?
Я думаю, що найголовніші зараз всі ці міграційні виклики. Трамп зараз заморожує процес надання притулку, ускладнює міграційні процедури. До речі, зараз поменшало ЛГБТ українців як наслідок, можливо, безвізового режиму з ЄС. Українці стали менше просити притулок в США, набагато менше. Нас в принципі і було не багато, за статистикою на рік близько 400 заявок від ЛГБТ людей з України, а зараз це менше сотні. Думаю, що впаде і до п’ятдесяти, тому що стає простіше їхати до Європи. Але тим не менш, Трамп зараз ускладнює та скорочує все, що може. Фактично зараз він забрав право дозволу на роботу у шукачів притулку. 25 серпня вступає це правило в дію. Раніше цей дозвіл отримувався через 180 днів, відповідно, тепер будуть нові виклики для тих, хто спробує іммігрувати до США через процедуру пошуку притулку.
Як реагують на ваші заходи американці? Чи є інтерес до ЛГБТ прав в Україні?
Інтерес дуже великий. Частково, думаю, тому що зараз Україна тут скрізь через скандал з імпічментом, Байденом, усі ці політичні історії. Тому Україною тут зараз всі зацікавилося і це вдалий час говорити про Україні. Багато університетів починають українські програми, дослідження. Тому до України підвищена увага, в тому числі через російську агресію. Конгрес, наприклад, запровадив спеціальну програму з кібербезпеки в Україні. Тут зараз у Вашингтоні велика кількість організації задіяна в цій програмі, боротьбі з пропагандою, тощо. Тому всі заходи, які ми робили до пандемії, мали аншлаги. Ми робили також захід і в Конгресі минулого літа, то не було жодного порожнього місця. Так не буде завжди, це пройде, але зараз будь-який захід, де згадується Україна, матиме аудиторію.
Як ти зараз з твоєї позиції в США оцінюєш ситуацію з ЛГБТ правами в Україні?
Мені здається, що в Україні ми якось хвилями бачимо, то прогрес – то крок назад. І зараз, мені здається, спостерігаємо певний відкат. Мені здається, що це полягає в тому, що весь прогрес в Україні був пов'язаний з Євроінтеграцією. А зараз в цілому все це зближення з Європою трохи на паузі і, відповідно, бачимо відкат у правий бік. Люди, мені здається, стають більш відкритими до ЛГБТ, але на державному рівні, урядовці-чиновники прогресу не демонструють. І навпаки, регрес, коли буквально нещодавно відхилили законопроект про боротьбу із злочинами на грунті ненависті. Тобто, на жаль, політичної волі щось робити я не бачу. І в той же час продовжується атака з боку цієї проросійської консервативної громади, ці рухи намагаються атакувати всі ці наші здобутки, і в законодавчому полі, і в соціумі. Мені хочеться вірити, що цього вже не станеться, бо люди змінилися, але тим не менш, треба пильнувати.
Чи планується програма стажування наших урядів в США?
Так, це є програма Конгресу Open World, яка поки що заморозилась, бо для неї необхідно привезти депутатів до Вашингтону. Але я сподіваюсь, що коли сполучення між країнами відновиться, то програма продовжиться. У нас є ідея знайомити представників LGBT Caucus Конгресу з ЛГБТ-френдлі українськими депутатами. Ми б хотіли, щоб наші більш прогресивні депутати зустрілися з американськими колегами, побудували таку кооперацію чи співпрацю (work connections).
Ще класний проект, що є в Америці, це об’єднання депутатів з парламентів різних країн, які займаються ЛГБТ правами. Там представлені практично всі європейські країни, але України поки що немає, і це така окрема моя ціль, щоб у контексті нашої роботи ми змогли туди привести хоч одного депутата. Щоб Україна теж була у групі прогресивних країн, нарешті.
Чи є ще якісь плани щодо співробітництва з Україною?
Так, плани є. Ми плануємо разом з великими американськими корпораціями зробити тренінги для працівників їх представництв в Україні про те, як впроваджувати інклюзивні політики на робочому місті. Під це ми б хотіли зробити великий форум для HR-ів, де вони могли б спілкуватися із колегами.
Дуже круто! На останок, що б ти міг побажати батькам ТЕРГО та нашим союзникам і союзницям?
Підписуйтесь, будь ласка, на нашу сторінку у Фейсбуці. Нам дуже потрібна підтримка з України, підняття видимості. Ми, в свою чергу, обіцяємо ще багато цікавих статей і матеріалів! У планах – фільм про ЛГБТ родини з дітьми в Штатах. Тут є багато таких родин, і моя мрія про них розповісти у відповідь про той міф, що ЛГБТ спільнота якось шкодить сімейним цінностям. Ні, ми-то тільки за сімейні цінності, але Україна поки що не дозволяє ЛГБТ людям мати сім’ю.
